Гематокрит або скорочено HCT - це один з ключових параметрів загального аналізу крові, який відображає співвідношення об'єму еритроцитів до загального об'єму крові. Цей показник дозволяє оцінити кисневу місткість та виявити ряд патологічних станів. У цій статті ми детально розглянемо, що таке гематокрит, які його нормальні значення, методи визначення, необхідне лабораторне обладнання та клінічне значення.
Що таке гематокрит?
Гематокрит (від грец. haima - кров і kritos - відокремлений) - це відносний показник, який виражається у відсотках і відображає частку об'єму крові, яку займають еритроцити.
Кров складається з двох основних компонентів:
- Плазма - рідка частина крові
- Формені елементи - клітини крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити)
Еритроцити становлять близько 99% всіх формених елементів крові. Саме вони відповідають за транспорт кисню до тканин організму. Тому HCT фактично показує співвідношення об'єму еритроцитів до загального об'єму крові.
Наприклад, якщо результат аналізу становить 45%, це означає, що 45% об'єму займають еритроцити, а 55% - плазма та інші формені елементи.
Нормальні значення гематокриту
Нормальні значення HCT залежать від віку та статі людини. Також на цей показник можуть впливати фізіологічні стани організму та зовнішні фактори.
Норми у дорослих
- Для чоловіків: 40-52%
- Для жінок: 36-47%
У жінок відсоток обсягу ерітроцитів в середньому нижчий, ніж у чоловіків. Це пов'язано з регулярними менструальними крововтратами та впливом жіночих статевих гормонів на кровотворення.
Норми гематокриту у дітей
Нормальні значення гематокриту у дітей змінюються з віком:
- Новонароджені: 44-64%
- 1 місяць: 41-65%
- 2-6 місяців: 28-42%
- 6 місяців - 2 роки: 33-42%
- 2-12 років: 34-40%
- 12-18 років:
- Хлопчики: 37-49%
- Дівчатка: 36-46%
У новонароджених показник вищий, ніж у дорослих. Це пов'язано з особливостями кровотворення плода та адаптацією до позаутробного життя. З віком показник поступово знижується до дорослих значень.
Фактори, що впливають на гематокритний рівень
На нього можуть впливати різні фізіологічні та патологічні фактори:
- Фізіологічні фактори:
- Вік
- Стать
- Вагітність
- Менструальний цикл
- Фізичне навантаження
- Висота над рівнем моря
- Патологічні фактори:
- Анемії різного генезу
- Поліцитемії
- Захворювання серцево-судинної системи
- Захворювання легень
- Захворювання нирок
- Онкологічні захворювання
- Зовнішні фактори:
- Зневоднення
- Кровотечі
- Переливання крові
- Прийом деяких медикаментів
Методи визначення співвідношення клітин крові до плазми
Існує кілька методів визначення гематокриту:
1. Центрифужний метод
Це класичний метод визначення. Кров поміщають у спеціальну градуйовану пробірку і центрифугують. Під дією відцентрової сили вона розділяється на шари: верхній шар - плазма, нижній - еритроцити. За шкалою на пробірці визначають об'єм еритроцитів відносно загального об'єму.
2. Автоматичний метод
Сучасні гематологічні аналізатори визначають гематокрит автоматично при проведенні загального аналізу крові. Принцип роботи базується на вимірюванні електричного опору або світлорозсіювання частинок крові.
3. Розрахунковий метод
Показник можна розрахувати за формулою, використовуючи показники кількості еритроцитів та середнього об'єму еритроцита:
Гематокрит (%) = Кількість еритроцитів (х10^12/л) х Середній об'єм еритроцита (фл) / 10
Клінічне значення
Визначення гематокриту має важливе діагностичне значення при багатьох захворюваннях та патологічних станах.
Підвищений гематокрит
Підвищення вище норми називається поліцитемією. Це може бути пов'язано з:
- Справжньою поліцитемією (хвороба Вакеза) - мієлопроліферативне захворювання, при якому відбувається надмірне утворення еритроцитів у кістковому мозку.
- Вторинною поліцитемією, яка виникає при:
- Хронічній гіпоксії (захворювання легень, вроджені вади серця)
- Пухлинах нирок, що продукують еритропоетин
- Тривалому перебуванні на великій висоті
- Зневодненні
Наслідки підвищеного гематокриту:
- Збільшення в'язкості крові
- Підвищений ризик тромбоутворення
- Порушення мікроциркуляції
- Підвищене навантаження на серце
Знижений гематокрит
Зниження гематокриту нижче норми може свідчити про:
- Анемії різного генезу:
- Залізодефіцитна анемія
- В12-дефіцитна анемія
- Апластична анемія
- Гемолітична анемія
- Гостру крововтрату
- Надмірну гідратацію організму
- Вагітність (фізіологічна гемодилюція)
Наслідки зниженого гематокриту:
- Зменшення кисневої ємності крові
- Гіпоксія тканин
- Компенсаторне збільшення частоти серцевих скорочень
Діагностичне значення
Визначення гематокриту є важливою складовою загального аналізу крові. Цей показник допомагає оцінити:
- Ступінь анемії та ефективність її лікування
- Ризик тромбоутворення при поліцитемії
- Ступінь зневоднення організму
- Об'єм крововтрати при гострих кровотечах
- Необхідність і об'єм гемотрансфузії
Крім того, HCT використовується для розрахунку інших важливих показників крові, таких як середня концентрація гемоглобіну в еритроциті (МСНС) та середній вміст гемоглобіну в еритроциті (МСН).
Підготовка до аналізу
Для отримання достовірних результатів важливо правильно підготуватися до здачі аналізу:
- Здавати кров краще вранці, натщесерце (останній прийом їжі - за 8-12 годин до аналізу)
- За добу до аналізу виключити алкоголь та важкі фізичні навантаження
- Не курити мінімум за 1 годину до здачі крові
- Жінкам рекомендується здавати аналіз у першій половині менструального циклу (за винятком днів менструації)
- Повідомити лікаря про прийом медикаментів, які можуть вплинути на результат
Інтерпретація результатів
Інтерпретувати результати аналізу на гематокрит повинен лікар, враховуючи клінічну картину та інші лабораторні показники. Однак, загальні принципи такі:
- Підвищений гематокрит:
- 52% у чоловіків
- 47% у жінок
Можливі причини: еритремія, зневоднення, хронічні захворювання легень, вроджені вади серця.
- Знижений гематокрит:
- < 40% у чоловіків
- < 36% у жінок
Можливі причини: анемії, гостра крововтрата, надмірна гідратація, вагітність.
Корекція відхилень гематокриту
Лікування при відхиленнях гематокриту від норми завжди спрямоване на усунення причини, що викликала ці зміни.
При підвищеному гематокриті:
- Лікування основного захворювання (еритремії, захворювань легень тощо)
- Нормалізація водного балансу при зневодненні
- У важких випадках - кровопускання для зниження в'язкості крові
При зниженому гематокриті:
- Лікування анемії (препарати заліза, вітаміну В12, фолієвої кислоти)
- При гострій крововтраті - переливання компонентів крові
- Корекція водно-електролітного балансу
Висновок
Гематокрит є важливим діагностичним показником, його визначення допомагає оцінити кисневу ємність крові, виявити анемії, поліцитемії та інші патологічні стани.
Нормальні значення залежать від віку та статі, а також можуть змінюватися під впливом різних фізіологічних та патологічних факторів. Тому інтерпретація результатів завжди повинна проводитися лікарем з урахуванням клінічної картини та інших лабораторних показників.
Регулярне визначення гематокриту в рамках загального аналізу крові дозволяє своєчасно виявляти відхилення та призначати необхідне лікування, що сприяє збереженню здоров'я та покращенню якості життя пацієнтів.
