Норма іонізованого кальцію: значення підвищеного і зниженого показника

У сучасній лабораторній діагностиці визначення рівня іонізованого кальцію (Ca++) відіграє ключову роль в оцінці стану пацієнта. Цей показник часто недооцінюють, віддаючи перевагу загальному кальцію. Проте саме іонізована форма відображає реальний стан кальцієвого обміну в організмі.

Іонізований кальцій (Ca++) становить приблизно 45–50% від загального кальцію крові та є фізіологічно активною формою. Ця фракція кальцію бере участь у найважливіших біохімічних процесах організму: скороченні м'язових волокон, передачі нервових імпульсів, активації факторів згортання крові, а також регуляції роботи клітинних мембран.

Особливість іонізованого кальцію полягає в його чутливості до змін кислотно-лужного балансу. При ацидозі відбувається дисоціація кальцію від білків плазми, що призводить до збільшення вільної фракції Ca++. Навпаки, при алкалозі спостерігається посилене зв’язування іонів кальцію з білками, що знижує рівень іонізованого кальцію. Ця особливість має критичне значення при оцінці результатів аналізу.

Лабораторні аналізатори електролітів і газів крові дозволяють одночасно вимірювати не лише вміст Ca++, але й основні параметри КОС (pH, pCO₂, pO₂) для отримання комплексної клінічної картини. Такий інтегрований підхід значно підвищує точність діагностики порушень кальцієвого обміну.

Референсні значення іонізованого кальцію для дорослих становлять 1,13–1,32 ммоль/л, але можуть варіювати залежно від використаного обладнання та методики. Важливо враховувати, що норма іонізованого кальцію має особливості в різних групах:

Ключовим фактором, що впливає на концентрацію Ca++, є pH крові. Зниження pH на 0,1 одиниці призводить до збільшення рівня іонізованого кальцію приблизно на 0,05 ммоль/л. Сучасні аналізатори газів крові компанії Інтермедика автоматично коригують результати з урахуванням pH, що підвищує достовірність даних. Такий моніторинг особливо важливий у пацієнтів відділень інтенсивної терапії, де часто спостерігаються порушення кислотно-лужного балансу.

Гіперкальціємія (підвищений іонізований кальцій) може бути викликана різними патологічними станами. Серед найбільш частих причин можна виділити 4 основні групи.

Первинний гіперпаратиреоз, зумовлений аденомою або гіперплазією прищитоподібних залоз, що призводить до надмірної секреції паратгормону (ПТГ) і, як наслідок, до підвищеної резорбції кісткової тканини.

Онкологічні захворювання також можуть провокувати гіперкальціємію через кілька механізмів: остеолітичні метастази в кістках, продукція пухлинними клітинами паратгормон-подібного пептиду (PTH-rP) або активація остеокластів цитокінами.

До ятрогенних чинників належать передозування вітаміну D або надмірне застосування препаратів кальцію, особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок.

Серед рідкісних причин гіперкальціємії слід згадати саркоїдоз, тиреотоксикоз і генетичні захворювання (наприклад, сімейну гіпокальціуричну гіперкальціємію).

Відхилення рівня іонізованого кальцію від референсних значень (1,13–1,32 ммоль/л) можуть свідчити про різні патологічні стани. Важливо розуміти, що як гіперкальціємія, так і гіпокальціємія потребують ретельної діагностики та своєчасного лікування.

Гіпокальціємія (зниження рівня Ca++ нижче 1,13 ммоль/л) може розвиватися за таких станів:

Клінічно гіпокальціємія проявляється підвищеною нервово-м’язовою збудливістю, тетанією, парестезіями і судомами. У тяжких випадках можуть розвиватися порушення серцевого ритму та подовження інтервалу QT на ЕКГ, що підвищує ризик загрозливих аритмій.

Своєчасне виявлення гіпокальціємії критично важливе для пацієнтів відділень інтенсивної терапії, особливо після великих хірургічних втручань або при політравмі. Моніторинг іонізованого кальцію за допомогою аналізаторів газів крові дозволяє швидко коригувати порушення і запобігати ускладненням.

Таким чином, комплексний підхід до оцінки рівня іонізованого кальцію, що включає аналіз супутніх електролітних порушень і кислотно-лужного стану, дозволяє точно діагностувати причину відхилень і призначити адекватну терапію.

Підвищений іонізований кальцій (гіперкальціємія) може проявлятися різними симптомами залежно від вираженості та швидкості розвитку стану. Пацієнти часто скаржаться на неспецифічні ознаки: загальну слабкість, швидку втомлюваність, головний біль і зниження концентрації уваги.

При більш вираженій гіперкальціємії розвиваються характерні симптоми з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, запори, абдомінальні болі. Часто пацієнти відзначають посилене сечовиділення (поліурія) і, як наслідок, підвищену спрагу (полідипсія). Ці симптоми пов’язані з порушенням концентраційної функції нирок під впливом надлишку кальцію.

З боку нервової системи спостерігаються зміни психічного стану — від легкої дратівливості до вираженої депресії, а при критичному підвищенні рівня Ca++ можливий розвиток сопору і коми. Серцево-судинна система реагує на гіперкальціємію порушеннями ритму, скороченням інтервалу QT на ЕКГ і підвищенням артеріального тиску.

При хронічній гіперкальціємії у пацієнтів може розвиватися нефрокальциноз і сечокам’яна хвороба внаслідок відкладання кальцієвих солей у нирковій тканині та сечовивідних шляхах. Особливо важливим є регулярний моніторинг рівня іонізованого кальцію у пацієнтів групи ризику для запобігання цим ускладненням.

Слід зазначити, що тяжкість клінічних проявів не завжди корелює з лабораторними показниками, тому комплексна оцінка стану пацієнта, що включає аналіз іонізованого кальцію на сучасних аналізаторах електролітів і газів крові, має вирішальне значення для своєчасної діагностики та початку терапії.

Сучасні аналізатори використовують технологію іон-селективних електродів (ІСЕ) для визначення рівня іонізованого кальцію. Цей метод ґрунтується на вимірюванні електричного потенціалу, що виникає на мембрані електрода при контакті з іонами Ca++ в зразку крові.

Перевага аналізаторів газів крові перед біохімічними аналізаторами полягає в їхній здатності одночасно вимірювати взаємопов’язані параметри (pH, електроліти, гази крові), що дає комплексну картину метаболічних процесів. Крім того, вони мінімізують преаналітичні помилки завдяки автоматичній корекції результатів при зміні pH крові.

Аналізатори електролітів і газів крові компанії Інтермедика оснащені високочутливими ІСЕ для точного вимірювання Ca++. Їхнє використання дозволяє отримати результат протягом 1–2 хвилин, що критично важливо в екстрених ситуаціях.

Для отримання достовірних результатів при визначенні іонізованого кальцію необхідно дотримуватися суворих правил преаналітичного етапу. Забір крові слід проводити в гепаринізовані шприци, уникаючи контакту проби з повітрям, щоб запобігти зміні pCO₂ і, відповідно, pH крові.

Аналіз потрібно виконати протягом 15–30 хвилин після забору, особливо при екстреній діагностиці. Сучасні аналізатори від Інтермедика мають функцію автоматичного збереження даних, що спрощує моніторинг пацієнтів у динаміці.

Таким чином, визначення іонізованого кальцію на аналізаторах газів крові є високоефективним методом діагностики порушень кальцієвого обміну, що дозволяє своєчасно виявляти гіперкальціємію та інші патологічні стани.